


«Після розставання все стане нормально...»
Але що таке «нормально», коли розстаєшся з кимось? Намагаєшся забути, стерти з пам’яті всі дрібниці, які нагадують про іншу людину. Всі кажуть, що потрібно викинути з голови ці відносини. Чи насправді ти хочеш забути? Де є той баланс, між «забути» та «пам’ятати»? Як можна одночасно втратити та зберегти? Як взагалі можна жити далі?

Аннет Кеннерлі - режисерка і сценаристка з Лондону. З кінця вісімдесятих до кінця дев’яностих років Кеннерлі працювала над унікальною та особистою добіркою фільмів, знятих на 16-міліметрову плівку, які досліджували лесбійські стосунки та сексуальність. Радісні, дотепні та сексуальні, з присмаком меланхолії, її фільми пропонують емоційно відверту, а часом і вуайерістичну, подорож спогадами про задоволення, бажання та жаль. Окремою темою фільмів є стосунки режисерки з її маленьким сином Джеком та їхні грайливі експерименти з гендерною ідентичністю.
Аннет було однією з перших, хто досліджував ідентичність та стосунки транс-людей. Знімаючи інтимні інтерв’ю з трансгендерними людьми, режисерка створила декілька документальних фільмів та була ко-організаторкою Міжнародного кінофестивалю на тему трансгендерності наприкінці 1990-х років. Аннет закінчила Коледж мистецтва та дизайну імені Святого Мартіна у Лондоні за спеціальністю образотворчого мистецтва (кіно та відео). Вона працює переважно з 8- та 16-міліметровою плівкою, експериментуючи з методами прояву негативів.
жов. 14 - жов.20