Жінка повертається додому та засинає. Вона бачить яскраві сни, які може є просто фантазіями, а може - відбуваються в реальності. Через повтор зображень та повну невідповідність часу і простору, її темні внутрішні бажання постають на екрані.
Майя Дерен (1917 - 1961), уроджена Елеонора Деренковська, народилася в Києві та у віці 5 років переїхала з батьками до США. 1943 року вийшла заміж за чеського авангардного фотохудожника і кінорежисера Александра Гакеншміда, що навчив її основ кіно. Того ж року Елеонора взяла собі псевдонім Майя Дерен і зняла фільм «Полуденні тенета», який став її режисерським дебютом.
1946 року стала першою лауреаткою премії Ґуґґенгайма за творчу працю в кіно. В кінці 1950-х рр. заснувала Фундацію експериментального кіно з метою підтримки незалежних режисерів. Кінематограф Майї Дерен критики визначають як «поетичну психодраму», «кіно трансу». Сюжету в її короткометражках немає; завдання зображення —завдяки грі світла, тіні, дзеркал, зміни гострих оптичних ракурсів, вивести глядача за межі реального простору та часу, занурити в стан гіпнотичної завороженості.
вер. 16 - вер.22