![](/sites/default/files/styles/movie_footage/public/2021-09/%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D1%8022.jpg?itok=38kqpl7G)
![](/sites/default/files/styles/movie_footage/public/2021-09/ezgif-7-79bd789ff92e.jpg?itok=LsOwj_OD)
![](/sites/default/files/styles/movie_footage/public/2021-09/%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D1%8014.jpg?itok=MPrb1iut)
Автобіографічна розповідь про переосмислення жіночої краси та сексуальності, в якій режисерка Нгозі Онвура рефлексує про свої стосунки з матір’ю. Відкриття Онвурою своєї сексуальносі в ролі моделі поєднується з інтимним описом досвіду десексуалізації її матері Медж після мастектомії. Кінематографічний погляд на жіноче тіло закликає глядачів визнати сексуальність та бажання (дорослих) жінок поза межами панівних стандартів краси.
![](/sites/default/files/styles/film_director_on_film_page/public/2021-09/ngozi%20onwurah.jpg?h=a6a16fc6&itok=SnVOMC-J)
Нгозі Онвура (н. 1966) - британсько-нігерійська режисерка. Її перший короткометражний фільм «Діти кольору кави» мав успіх на безлічі міжнародних кінофестивалів та переміг у конкурсі BBC Showreel. ЇЇ фільм «Тіло красиво» став комерційно найуспішнішим короткометражним фільмом у Великобританії та входив до ретроспективи її робіт на Нью-Йоркському кінофестивалі. Перший повнометражний фільм режисерки, «Вітаємо у Террордомі», отримав нагороду на Бірмінгемському міжнародному кінофестивалі, Кельнському кінофестивалі та приз глядацьких симпатій на кінофестивалі у Вероні. В своїх роботах Онвура зосереджується на досвіді афроамериканської діаспори, в якій вона виросла.
жов. 07 - жов.13